Курс підвищення кваліфікації  

«Створення відео контенту дистанційного навчання»

Для початку розглянемо такі поняття, як ВІДЕОПОДКАСТ, ПОДКАСТ-ТЕРМІНАЛ та ПОДКАСТ-КЛІЄНТ.

Зазвичай  подкастом називається аудіо - або відеофайл, що записаний людиною та викладений в мережу Інтернет, і  який доступний для перегляду, прослуховування та скачування на електронний носій.

Термін «podcast» є поєднанням назви портативного програвача музики iPod та слова broadcast. Ведучого або автора подкасту часто називають подкастером, а подкаст, як сферу діяльності, називають подкастингом. Тобто, подкаст дозволяє слухачам онлайн-радіо слухати не те, що їм пропонує радіостанція, а самостійно обирати те, що вони хочуть слухати і саме у той час, коли їм зручніше, або взагалі, скачати цікаві програми на свій девайс та слухати їх де заманеться.

Пізніше ця термінологія поширилася на відео і телевізійні програми. Тобто, відеоподкаст є різновидом подкастів у формі відеофайлу.

Подкаст-термінал - це веб-сайт, де можна викладати свої подкасти. Тобто,  це хостинг, сховище файлів. Але сучасні термінали мають багато можливостей - як мінімум, це автоматичне створення RSS-стрічок. Нагадаю, що RSS- стрічка в мережі Інтернет - це, так би мовити, інструмент підписки. Як за часів паперової підписки кожен новий випуск газети листоноша клав у вашу поштову скриньку, завдяки RSS стрічці кожен новий випуск подкасту (або запис блогу, наприклад) автоматично потрапляє до вас.

Подкаст- клієнт - програма, яка працює з RSS-стрічками. Після запуску програма перевіряє кожну підписку (з тих, що ви самі внесли до списку) і, якщо є новий епізод, викачує його самостійно.

Тобто ви можете отримати свіжий подкаст в один клік, коли завгодно і де завгодно!

У період з 2000 по 2005 роки доступ до високошвидкісного Інтернет-з'єднання був ще не так поширений, як зараз, і тому використання відеоподкастів з метою розваги чи навчання  було обмежено часом скачування відеофайлу.

На зростання популярності використання відеоподкастів вплинули три ключові чинники.

По-перше, в 2005 році був створений вищезгаданий сервіс подкастів YouTube, метою якого було широке поширення відеокліпів різної тематики.

По-друге, модернізація інтернет технологій дозволила значно підвищити швидкість інтернет- з'єднання як у стаціонарному виконанні так і у мобільному. Інтернет став доступним для більш широкого кола осіб.

По-третє, розвиток смартфонів у частині удосконалення камер та зростанням обсягу пам’яти.

З ростом популярності відеоподкастів також зросла кількість досліджень на тему їх використання в освітніх цілях.

Отже, резюме: подкаст - це тематична добірка мультимедійних файлів. Наприклад, радіопрограм, телевізійних інтерв'ю або навчальних відеоуроків.

Що таке сервіс подкастів?  Це будь-який сервіс, який дозволяє зберігати і відтворювати аудіо-відеофайли з можливістю обмеженого доступу і можливістю розміщення коментарів для організації мережевого обговорення матеріалу. 

Відеоподкасти можна розділити:

1)      За змістовною спрямованостю:

Лекційні подкасти (lecturebased).

Це повні записи лекцій, які студенти можуть дивитися замість або безпосередньо після лекційних занять.

Відеопрезентації або розширені подкасти (enhanced).

Наприклад, презентація в PowerPoint з голосовими коментарями, що записані у відеоформаті.

Допоміжні подкасти (supplementary).

Це будь-який інший додатковий матеріал за темою, який розширить і поглибить знання учнів. Наприклад, приклади практичного застосування вивченого лекційного матеріалу в реальному житті, резюме аудиторних занять, тощо.

Приклади з рішенням (worked exmaples).

Це можуть бути відеоролики, які наочно показують рішення конкретних проблем, з якими можуть зіткнутися студенти. Це можуть бути якісь життєві хитрощі, або як зараз кажуть, «Лайфхаки» вирішення конкретних завдань, або поради щодо подолання складнощів при проходженні курсу.

2)      За сегментацією:

Несегментовані відео - це, наприклад, повний запис лекції. Вона може бути переглянута студентом від початку до кінця. Він сам обирає фрагменти, що його цікавлять або повторює будь-які частини матеріалу для кращого засвоєння.

Сегментоване відео - це запис лекції, яка розбита на більш дрібні частини. Ці фрагменти можуть бути знайдені і переглянуті окремо від цілого відеофайлу.

3)      За методикою навчання

За цим принципом відеоподкасти діляться на три різних типи відповідно до способу подачі матеріалу і його засвоєнням:

Візуально-рецептивні (receptive viewing).

Візуально-рецептивні відеоподкасти припускають пасивне сприйняття учнями матеріалу в будь-якій представленій формі. Учні  можуть зупиняти запис, шукати потрібну їм частину і переглядати її, але головна стратегія навчання - «доставка» інформації студенту - залишається незмінною. За статистикою такі візуально-рецептивні навчальні відеоролики є найбільш популярним типом відеоподкастів.

Проблемно-орієнтовані (problem solving).

Проблемно-орієнтовані подкасти - це відеоролики, які спрямовані на те, щоб сформулювати конкретну проблему і показати учням, якими способами її можна вирішити. Тобто по сегментації це - сегментоване відео, але стратегія навчання  також спрямована на «доставку» інформації. Форма подачі відеоролика може бути будь-яка. Досить зручна форма для сегментації розроблена YouTube

Створені подкасти (created).

Відеоролики, які розроблені і зняті студентами в процесі спостереження, дослідження предмета і взаємодії один з одним.

4)      За орієнтацією навчального процесу відеоподкасти можна розділити на:

Практичні.

Такі відеоподкасти записуються з практичною метою. Вони несуть в собі інформацію про застосування конкретних навичок для вирішення певних проблем. Такі відеоролики, як правило, короткі або сегментовані.     

Концептуальні.

Концептуальний відеоподкаст зазвичай являє собою несегментоване відео, яке охоплює предмет вивчення з різних сторін, висловлюючи загальний зміст.

• Звичайне «живе» відео.
• Скрінкаст.
• Відеоскрайбінг.

Живий відеозапис може представляти собою відеосупровід – відео, на якому людина сидить перед камерою і читає текст. Такий формат відео зазвичай використовують в якості доповнення до презентації PowerPoint, коли потрібно прокоментувати слайди. Або відеолекцію - відео, на якому людина проводить заняття біля дошки, або фліпчарту.

Скрінкаст - відеозапис того, що відбувається на екрані комп'ютера або ноутбука. Може супроводжуватися голосовими коментарями автора записи.

В основному скрінкасти використовується для створення покрокових відеоінструкцій (туторіалів) для роботи з програмами, додатками або комп'ютерними сервісами.

Відеоскрайбінг - ілюстративні коментарі аудіорозповідей. Тобто,  ви розповідаєте, а рука в кадрі швидко робить ілюстрації до вашої розповіді. Графічний монохромний відеоскрайбінг в стилі малюнків кульковою ручкою називають Дудл.

Скрінкаст і відеоскрайбінг можуть бути самостійним форматом надання навчального матеріалу, але найчастіше вони використовуються як складові частини учбового фільму.  

Подивиться зразки навчального фільму, де викладач разом з "живим" відеозаписом використовує інфографіку, та зразок рекламного відеоскрайбінгу.

• Підготовчий етап
• Написання сценарію
• Зйомка і підготовка робочих матеріалів
• Монтаж
• Озвучування
• Висновок фільму 

Підготовчий період

• Визначте мету створення фільму. Точне формулювання цілей і завдань допоможе вибрати стиль і жанр навчального фільму
• Сформулюйте тему фільму. Точне формулювання теми майбутнього фільму допоможе виділити головне
• Визначте формат і жанр майбутнього фільму. Науково-популярний фільм, ролик-презентація, навчальний скрінкаст і відеолекція вирішують різні завдання, і, відповідно, вимагають різних підходів. Жанр багато в чому визначає підбір матеріалу, вибір технічних засобів і структуру майбутнього фільму. 
• Проведіть відбір матеріалу. Цей етап проєктування дозволяє визначити концептуальне ядро майбутнього фільму і правильно розставити акценти. Найчастіше саме на цьому етапі виявляється авторська позиція, розставляються акценти.
• Визначтесь з хронометражем. Тривалість фільму буде визначатися трьома основними факторами: умовами і контекстом його демонстрації, обсягом матеріалу, необхідного для розкриття теми, і поставленими цілями і завданнями.

Написання сценарію.

Розробка сценарію - це основа проекту. Створення фільму вимагає ретельного планування. Навіть якщо це навчальний фільм, в основі якого лежить готовий лекційний матеріал, необхідно розробити сценарій.

Сценарій є «технічне завдання», на основі якого робиться фільм. У кінематографі прийнято розрізняти літературний сценарій і режисерський сценарій. Ці документи виконують різні функції. Навіть якщо ви відмінно розбираєтеся в темі, опрацювати сценарій треба.

Сценарій допоможе:

• Структурувати виступ, продумати тези і поради, які зроблять урок більш насиченим і цінним.
• Уникнути непотрібних пауз і паразитних вигуків. Під рукою завжди буде шпаргалка, якщо ви раптом зіб'єтеся і втратите хід думки.

Почніть з найцікавіших фактів або коротко розкажіть, про що буде лекція.

В середині максимально докладно розкрийте тему уроку.

В кінці сценарію зробіть узагальнення і ще раз пройдіться по ключовим моментам уроку. Якщо це відео має продовження або пов'язане відео (за змістом, за сегментацією), то бажано дати невеличкий анонс наступного уроку або наступного відео в межах цього ж уроку.

Якщо ви ведете свою розповідь з різних локацій, то у вас буде змінюватися і фон і ваше положення в кадрі. Тому бажано зробити сценарне розкадрування майбутнього навчального відео.

Розкадрування - це серія мініатюр, які показують, як будуть виглядати ключові сцени. Зовсім необов'язково промальовувати кожну сцену в деталях. Підійде і грубий ескіз від руки - головне візуально показати основну дію.

Згодом, коли ви звикнете працювати в кадрі, сценарій можна звести до десятку опорних тез, і побудувати виступ на чистій імпровізації. Однак спочатку сценарій необхідний.

Розглянемо створення сценарію детальніше.

Літературний сценарій.

Літературний сценарій містить повний опис сюжету, текстовий матеріал, продуману послідовність розроблених сцен і епізодів.

Режисерський сценарій.

Режисерський сценарій має відображати всі деталі художнього та технічного рішення фільму, з урахуванням всіх складових : зображення, руху, мови, музики тощо. 

Режисерський сценарій конкретизує сюжетну основу, опрацьовує зміст кожної структурної одиниці фільму: кадрів, сцен і епізодів.

Кадр - основна структурна одиниця відеофільму, безперервний фрагмент, що починається і закінчується стиком з іншим шматком.

Сцена - частина відеофільму, яка обмежена часом і місцем дії.

Епізод - частина відеофільму, що складається з однієї або декількох сцен, які об'єднані спільною темою і відображають певний етап розвитку сюжету.

Структура режисерського сценарію являє собою проєкт майбутнього фільму з урахуванням всіх аудіовізуальних компонентів і їх взаємного положення.

Слід сказати, що не кожен навчальний фільм вимагає розробки режисерського сценарію. Простенькі фільми, які знімаються в жорстких жанрових рамках, режисерського сценарію не потребують, але знання практики створення складних навчальних фільмів буде корисним для планування роботи.

Найчастіше режисерський сценарій розробляється у вигляді таблиці, яка містить такі стовпці:

1.       Порядковий номер кадру. Кадр - відеофрагмент «від ножиць до ножиць»

2.       Позначення знімальних об'єктів. У цій графі вказують назву об'єкта, час і місце дії. Часто ця графа доповнюється розкадровкою - схематичним малюнком, що передає композицію кадру.

3.       Розбивка на плани (кадри). У цій графі вказується крупність плану і опис руху камери (панорами, наїзди, від'їзди).

4.       Хронометраж кадру. Тут вказується характер звукозапису: синхронний звук (записаний одночасно зі зйомкою зображення), фонограма, кадри з подальшим озвученням.

5.       Зміст кадру. Тут повністю наводяться всі репліки, які звучать в кадрі і за кадром.

6.       Звуковий супровід: музика, шуми, звукові ефекти.

7.       Примітки. Роз'яснення технічних прийомів, реквізит тощо.

У деяких фільмах можуть додатися й інші колонки, наприклад,  фотохроніка, дикторський текст, анімація, титри. 

Зверніть увагу на фон.

Якість відеофільму багато в чому залежить від картинки. Тут важливу роль відіграє фон. В ідеалі місце зйомки має на 100% підходити до теми відеоурока. Наприклад, якщо ви знімаєте хімічний дослід, то це має зніматися або у хімічній лабораторії, або треба обладнати місце зйомок під лабораторію.

Зверніть увагу на освітлення.

Погане освітлення – лютий ворог хорошого кадру. Дивіться щоб світло добре освітлювало лектора, але не давало різких тіней.

Уважно підбирайте вбрання для зйомки.

Через неправильно підібране вбрання можуть виникнути складності чисто технічного характеру, а тому під час зйомок краще відмовитися від речей в дрібну клітинку, смужку або горошок. Такі речі можуть визвати ефект муару, рябіти на екрані, та можуть бути складнощі під час монтажу. А якщо у Вас будуть наряди, колір яких збігається з кольором фону, то Ви ризикуєте розчинитися в кадрі.

Підберіть мікрофон (докладніше про звук у фільмі ми будемо розмовляти на іншому занятті).

Пишіть відео частинами.

Перед записом відео прочитайте текст вголос, виберіть оптимальну гучність і темп мови. Обов’язково протестуйте мікрофон.

Не варто записувати відразу всю лекцію цілком. Поділіть виступ на короткі дублі. Між ними ви зможете перепочити та поміняти ракурс камери. Зміна ракурсу істотно урізноманітнює відеоряд.

Приділіть увагу композиції  в відеофільмі та руху в кадрі.

Відео має свою специфіку. На відміну від живопису і фотографії статичних кадрів в живому відео практично не існує, екранний кадр завжди в русі. Тому відеокадр повинен легко читатися, мати явний композиційний центр, адже зайві деталі будуть заважати сприйняттю дії.

Насправді це Ви, як оператор і режисер вказуєте глядачеві, куди дивитися.

Композиція кадру визначається кутом огляду об'єктива, а також залежить від того, з якої відстані і ракурсу знімається відео. Оператор визначає висоту розташування об'єктива і відстань до об'єкта зйомки.

Якщо ми хочемо, щоб увагу глядача сконцентрувалося на дії, а не на техніці зйомок, потрібно прагнути до того, щоб зміст кадру, заданий в сценарії, розпізнававався просто і однозначно, не вимагаючи додаткових коментарів.

Існує кілька прийомів композиційної побудови кадру з урахуванням руху, який знято:

• з однієї точки
• з рухом всередині кадру
• з рухом всередині кадру і знятого з рухом камери
• з композиційною побудовою глибинної мізансцени, а також глибинної мізансцени з першоплановою композицією.

Ці всі моменти треба передбачити в режисерському сценарії.

Валерій Пичко для курсу підвищення кваліфікації  

«Створення відео контенту дистанційного навчання»